Старий Новий Рік — свято, яке відзначається неофіційно щорічно 14 січня. Фактично це — Новий рік за старим юліанським календарем (старостильним), і відзначають його, в основному, в країнах СНД або тих державах, церкви яких не користуються сучасним григоріанським календарем. Офіційно Старий новий рік не є вихідним днем, однак, в деяких сім'ях його зустрічають не менше пишно, ніж традиційний Новий рік. Згідно звичаям, в ніч перед Старим новим роком — на Щедрий вечір, прийнято накривати багатий стіл, а на наступний день — влаштовувати гуляння.

 

Вечір напередодні Старого нового року прийнято називати Щедрим, бо, на відміну від різдвяного Святвечора, можна сміливо вживати м'ясні страви і не відмовляти собі в смаколиках. Таку вечерю в народі називали «багатою».

 

Страви Щедрого вечора мало чим відрізнялися від різдвяних частувань, але мали свої особливості:
• На стіл подавали кутю, але не солодку, а начинену шкварками і жиром;
• Борошняні страви з начинками обов'язково мали в складі м'ясний інгредієнт, а в вареники загортали символічні сюрпризи. Знайти в начинці монету — до грошей, квасолю — до дітей, гудзик — до обновки, нитку — до розставання;
• До вечері також готували різноманітні м'ясні та рибні пироги (розтягаї) і збирали за святковим столом всю сім'ю, щоб вечір був Щедрим не тільки їжею, а й гостями.

 

В Щедрий вечір прийнято було колядувати особливим чином — щедрувати. В щедрівках, як і в колядках, восхвалялись господарі гостинного дому, однак такі пісні не мали сильного релігійного ухилу. Щедрувальників запрошували в будинок за святковий стіл, а на дорогу давали монети і пироги. Цього вечора потрібно було обов'язково помиритися з кривдниками і попросити вибачення у тих, кого образив сам. Відмовити у примиренні та прощенні було неможливо.

 

Гості, що прийшли в дім в Щедрий вечір або наступного дня, засівали поріг різними злаками: пшеницею, річкою, ячменем, просом — в знак побажання благополуччя, щастя і багатства. Після засівання господарі ніколи не змітали зерна віником, а ретельно збирали їх вручну. Навесні ці злаки змішували з посівним зерном і вірили, що так можна домогтися багатого врожаю восени.

 

Наступного дня після зустрічі старостильного Нового року, влаштовувалися пишні вуличні гуляння, в яких брали участь не тільки молодь і діти, а й люди у віці — розпалювали багаття, стрибали через полум'я, взявшись за руки. На таких вогнищах спалювали снопи з соломи, іменовані «дідухами» і просили зиму пошвидше відступити.

 

Зрозуміло, в переддень свята незаміжні дівчата ворожили на судженого, використовуючи при цьому кавову гущу, молоко, воду, свічки і дзеркала. Сімейні жінки займалися складанням народного прогнозу погоди.

 

Старий свято на новий лад

Можливо, традиція зустрічати Новий рік за старим стилем досі жива тому, що ця дата — передостання перед закінченням новорічних свят. Після Водохреща всі гуляння закінчувалися, і народ повертається до щоденної рутинної роботи.

 

Тим, хто вирішить влаштувати відпочинок в середині січня, неодмінно варто відсвяткувати Старий новий рік в Карпатах — у готелі-замку «Вежа Ведмежа», с. Волосянка. Тут гостей чекає маса цікавих розваг, відмінна кухня, розкішні апартаменти для проживання і душевне тепло обслуговуючого персоналу.

 

Поспішайте бронювати номери і зустрічайте Новий рік за старим стилем з нами!

 

Вільні номери